Фінансування сонячних електростанцій

Фінансування сонячних електростанцій

Історія успіху компанії MidasPack у співпраці з ProCredit Bank

СПЕЦПРОЄКТ

ProCredit Bank — український банк із німецьким капіталом, який вже 23 роки працює на ринку України. Один із напрямів, які банк активно підтримує, — фінансування проєктів, пов’язаних із енергоефективністю, відновлювальними джерелами енергії, захистом довкілля. Лише за 2023 рік він профінансував 119 «зелених» ініціатив українського бізнесу на загальну суму 15,9 млн євро. Серед них і проєкт Сергія Муся та Миколи Ващука — двох підприємців із Волині, засновників компанії MidasPack, які, завдяки партнерству з ProCredit Bank, побудували власну сонячну електростанцію. Тепер вона не тільки живить енергією їхнє виробництво, а й дає змогу заробити на «зеленому» тарифі. Підприємці розповіли «Мінфіну» про історію становлення бізнесу та їхню співпрацю з ProCredit Bank.

Сергій Мусь та Микола Ващук виробляють біг беги — великі поліпропіленові контейнери для зберігання і транспортування сипких матеріалів. Продукція їхньої компанії MidasPack має стабільний попит навіть у воєнних умовах. Зокрема, українські енергетики використовують її для захисту дорогого обладнання від російських ракет, а агрохолдинги — для експорту своєї продукції.

Микола Ващук

Сергій Мусь

З чого все починалося

Спочатку партнери знайшли постачальника тканини. Потім почали шукати відповідного виробника обладнання. У Києві вдалося вийти на підрядника, який змайстрував досить примітивне розкрійне устаткування. Партнери купили декілька вживаних швацьких машин, прес, і змонтували з цього всього невелику виробничу лінію. Пусконалагоджувальні роботи довелося виконувати самотужки, адже всі вільні кошти (близько €20 000) вони інвестували в обладнання та оренду приміщення площею 250 квадратних метрів в одному з об’єктів промислової зони Луцька. Єдиним спеціалістом, чия допомога виявилася потрібною, була досвідчена швачка. «Ми дали собі раду з тим, як розкроювати тканину. Але як правильно шити ті великі мішки, щоб вони відповідали всім вимогам і витримували навантаження в декілька тонн, не знали: якими нитками це робити, яким швом. Тому довелося найняти професійну швачку, що допомагала в цьому», — розповідає Ващук.

У 2009 році майбутні партнери зауважили, що попит на такі мішки в Україні є, а виробляє їх не так багато компаній. Особливо на заході країні. Єдиний у регіоні завод, який виготовляв щось подібне до біг бегів, був у Житомирі. Але це було іноземне підприємство. Воно, здебільшого, задовольняло потреби свого головного офісу за кордоном, а в Україні реалізовувало тільки рештки продукції. Ще два заводи працювали в Дніпрі та Харкові. «Ми побачили в цьому певну перспективу. Вирішили спробувати виробляти мішки самотужки», — згадує Мусь. Так з’явилася компанія MidasPack.

До створення власного бізнесу Мусь та Ващук працювали у луцькій компанії, яка торгувала пакувальними матеріалами: піддонами, мішками та біг бегами. Назва останніх походить з англійської словосполуки «Big Bag», що дослівно означає «великий мішок». Це чималі поліпропіленові мішки, здатні витримувати тонни навантаження. Вони схожі на м’які контейнери, що використовують для зберігання, складування та транспортування сипких матеріалів.

Коли з’явилися перші вироби, треба було пересвідчитися в їхній якості. Підприємці домовилися про тестування з найближчою металобазою, де їхні мішки заповнювали відходами виробництва й ставили на ваги. Моделювали різні ситуації і спостерігали за результатом. Наприклад, імітували випадки пошкодження мішка, роблячи на ньому різні надрізи або кидаючи його з невеликої висоти. Таке тестування й постійне вдосконалення тривали півтора місяця, аж доки вироби набули належної якості.

Перші клієнти

Поштовхи для розвитку

У декілька разів посилив виробничі потужності MidasPack новий розкрійний верстат, який у 2016 році компанія придбала в Туреччині за €60 000. Схоже обладнання підприємці нагледіли, відвідуючи цехи виробників біг бегів у Польщі та Чехії. Це була одна з тих хитрих штук, до яких партнери іноді вдавалися: приїжджали до іноземних виробників і називалися клієнтами, що хочуть побачити процес виробництва та переконатися в якості. «Нас водили цехами. Ми багато чого бачили, розпитували, запозичували і потім впроваджували в себе», — з усмішкою зізнається Мусь. Через три роки партнери придбали ще один такий верстат.

Шукали клієнтів і в інших галузях. Наприклад, у тому ж 2013-му на Львівщині з’явився великий виробник олії «Оліяр» (бренди «Майола», «Оліяр», «Родинна» та «Соняшна»). Її виготовляли з соняшнику, рапсу та інших культур. Побічний продукт такого виробництва — макуха. «У них її було дуже багато. Ми приїхали туди, побачили виробничу лінію й запропонували підхожий варіант біг бега для фасування макухи. Почали співпрацювати й з ними», — каже Мусь.

Партнери постійно працювали над ринком збуту, шукали нові ніші. Досить потужний поштовх для розвитку MidasPack дала поява в Україні декількох насіннєвих заводів. Одним із перших таке підприємство у 2013 році збудував агрохолдинг «Мрія» у Тернопільській області. Звичайно, MidasPack запропонував йому свою продукцію. Вдалося законтрактувати 6 000 біг бегів, що стало для партнерів викликом, бо місячний максимум, на який вони виходили до того часу, був утричі менший. Довелося розширити швейний цех та швейні машини, докупити ще дві вживані швацькі машини, здатні шити цупкі матеріали в декілька шарів. Але підприємці подолали всі труднощі.

Щоб упоратися з чимраз більшими обсягами замовлень, партнери запровадили на підприємстві дві робочі зміни. Так, не збільшуючи парку обладнання, їм вдалося подвоїти обсяги виробництва. Але згодом не вистачало й цього. «Коли монтували нашу першу виробничу лінію, ми й гадки не мали, що таке ефективність та як її досягти» — розповідає підприємець.

Переїзди та співпраця з ProCredit Bank

Перший великий замовник з’явився десь через три місяці. Це був один із найбільших в Україні торфобрикетних заводів — «Волиньторф». Він так само реалізував свою продукцію в біг бегах — як в Україні, так і на експорт. «Ми з ними зв’язалися, сказали, що працюємо тут, поруч із вами. Тож, нумо працювати разом. Ми навіть готові завжди тримати для вас певний резерв біг бегів. Зрештою, з ними вдалося підписати договір на 1 000 біг бегів за 50 гривень за штуку. Це становило за тодішнім курсом $6 200, і було для нас знаковим замовленням», — каже Ващук.

Перших клієнтів засновники MidasPack шукали серед місцевих дрібних виробників паливних гранул і пелет. Ті використовували біг беги для фасування та розсилання своєї продукції клієнтам, однак, мусили замовляти їх у Дніпрі або Харкові. «Ми до них приходили, показували свої вироби, давали зразки, робили комерційні пропозиції. Замовлення були, але невеликі — на десятки одиниць», — говорить Мусь.

Вплив війни

Перші декілька місяців після повномасштабного вторгнення компанія MidasPack, як і багато інших українських компаній, не працювала взагалі. Поодинокі замовлення від клієнтів почали надходити лише наприкінці березня 2022 року. Щоб виконувати замовлення, а також зберегти ту частину колективу, яка залишилася в Україні, Мусь із партнером у квітні почали повертати працівників на роботу. З двох колишніх змін вдалося зібрати одну неповну.

Та, попри війну, останні два роки для їхнього бізнесу були досить успішні. Поступово компанія відновила 100% потужностей виробництва, а обсяг продажу за 2022–2023 роки становив приблизно 300 млн гривень. Тут суттєво допомогли замовлення зернотрейдерів, які після блокади морських шляхів почали експортувати зерно до Європи у фурах, пакуючи його в біг беги. Також були запити від «Укренерго» та місцевих рад, що захищали засипаними піском біг бегами об’єкти критичної інфраструктури.

Чимало м’яких контейнерів у MidasPack купували й виробники цукру — наприклад, агрохолдинг «Астарта» та компанія «Радехівський цукор». Останні також почали шукати свої ринки збуту в Європі й доставляти туди цукор, упакований у біг бегах. Щоб обслуговувати таких замовників, партнерам довелося отримати відповідний сертифікат ISO 22000. Він дозволив перевозити в мішках компанії сировину для харчової промисловості.

MidasPack сьогодні

Незадовго до останньої релокації почалася співпраця MidasPack із ProCredit Bank, яка триває і дотепер. Підприємці вибирали банк, який би дав позику під купівлю приміщення. Спочатку вони домовлялися про позику з іншою фінансовою установою. «Умови були такі: банк дає €250 000, а решту ми вносимо самі. Свою суму ми зібрали, але банк тиждень щось узгоджував, а потім сказав, що готовий кредитувати угоду лише на €170 000. Ми були здивовані. Запитали, навіщо нам ця сума і що нам з нею робити», — розповідає Ващук.

Останній переїзд відбувся три роки тому, але цього разу компанія вже заселилась у власне приміщення, яке партнери придбали за €450 000, додатково вклавши €150 000 у його ремонт і підготовку. «Ми місяць готували цей переїзд. Обрали момент — День Незалежності. Три вихідні дні поспіль безперестанку ганяли фури й кран для демонтажу/монтажу обладнання. Скажу чесно: такий собі досвід. Сподіваюся, більше цього робити не доведеться», — згадує Мусь.

Переїжджати компанії MidasPack доводилося тричі. Вперше це сталося у 2014 році через потребу збільшити виробничі площі з 250 до 600 квадратних метрів. Але за два роки промисловий комплекс, де розташувалася компанія MidasPack, викупив новий власник, що мав на нього свої плани. Тому партнерам довелося знову змінювати локацію. Переїхали в ще більше приміщення площею 1 500 квадратних метрів.

Затримка з боку банку істотно ускладнила переговори з продавцем приміщення. З’явився ризик того, що купівля взагалі не відбудеться. Врешті-решт, партнери вирішили звернутися до іншого банку й подали документи до ProCredit. Ідея, як виявилося, була вдалою, бо все вирішилося досить швидко: позику погодили, а продавець вчасно отримав гроші. Після цього MidasPack повністю перейшов на обслуговування до ProCredit Bank, перевівши туди рахунки й овердрафт на 1,5 млн гривень.

ProCredit Bank допоміг партнерам реалізувати ще один важливий проєкт — установлення власної сонячної електростанції (СЕС). Річ у тім, що в районі Луцька, де розміщені потужності компанії, немає газових комунікацій. Це посилює її залежність від стабільного постачання електроенергії, яка не тільки живить виробництво, а й опалює приміщення. До того часу чек за електрику в MidasPack досягав влітку 60–70 тисяч гривень, а взимку сума часом була й удвічі більшою. Тому після зимових блекаутів 2023 року перед партнерами постала подвійна проблема — енергонезалежність та енергоефективність виробництва. Розв’язати її задумали, встановивши власну СЕС.

Два місяці пішло на те, щоб визначитися з компанією, яка б могла спроєктувати станцію і поставити відповідне обладнання. Ще приблизно стільки ж тривала підготовча робота: підрядник фіксував обсяги споживання електроенергії, обчислював його піки, вимірював площу покрівлі, припускав, як найкраще розмістити сонячні панелі, щоб вони були максимально ефективними. Зрештою, вирішили поставити СЕС потужністю 100 кВт. У липні почали монтувати обладнання, а вже в серпні станція запрацювала.

Економічний ефект дався взнаки відразу ж. «Якщо в серпні 2022-го ми заплатили за електроенергію 60 тис. грн, то в серпні 2023-го рівно в п’ять разів менше», — констатує Мусь.

Вартість проєкту становила 2,3 млн гривень. І партнерам ще раз довелося залучати банківський кредит. «Ми знову звернулися до ProCredit Bank. За декілька днів вони погодили позику. Загалом, мені подобається швидкість прийняття рішень у цьому банку. Вони відразу кажуть «так» або «ні». Усе гранично чітко, тож ти знаєш, як діяти далі. Менеджери банку, зі свого боку, дають поради, що́ треба вдосконалити в бізнесі, щоб збільшити шанс отримати схвальну відповідь», — додає Мусь. Це, за його словами, дуже контрастує з іншими банками, з якими партнерам доводилося мати справу. Якщо фінансова установа довго погоджує певні рішення, спливає дорогоцінний час, до того ж, ці рішення можуть, зрештою, і не влаштувати клієнта.

Базові умови фінансування сонячних електростанцій для власного споживання електроенергії від ProCredit Bank:

сума фінансування — до 100 % вартості проєкту
термін фінансування — до 84 місяців
забезпечення — обладнання станції та/або додаткова застава, не пов’язана з проєктом
відстрочення сплати капіталу до 11 місяців та адаптація графіка на весь термін кредиту, згідно з сезонністю основного бізнесу
фінансування в поєднанні з державними або міжнародними програмами підтримки бізнесу на спеціальних умовах

Докладно про «зелене фінансування» можна дізнатися на сайті ProCredit Bank — https://procreditbank.com.ua/business-credit.

Тепер партнери працюють над інтеграцією своєї СЕС до загальної енергосистеми України, щоб мати можливість добирати з неї забраклі кіловати в піки споживання або, навпаки, продавати надлишок кіловатів державі за так званим «зеленим» тарифом.

MidasPack сьогодні — це компанія, де працює 86 працівників і куди, за словами засновників, уже інвестовано понад мільйон євро. Крім біг бегів, вона виготовляє:

50-кілограмові поліпропіленові мішки;
Q-Bag — великі мішки з ламінованої поліпропіленової тканини, в яку вшито чотири компенсатори для зберігання квадратної форми при заповненні;
поліпропіленові ламіновані вагонні вкладки;

Свою частку на ринку України підприємці оцінюють приблизно в 10 %. Є, звісно ж, і експорт. MidasPack уже два з половиною роки співпрацює з дистриб’ютором, який продає їхню продукцію в Польщі. Компанія була близька до виходу на ринок Литви, але повномасштабне російське вторгнення завадило цьому. Тепер на частку експорту припадає менш ніж 5% продукції, тоді як до війни вона була в 4–5 разів більшою.

Liner Bag і вагонні вкладки — теж вкладки, але в металеві морські контейнери на 20 та 40 футів, які використовують у піввагонах і контейнерах для транспортування таких речовин, як технічна сірка, негашене вапно, аміакова селітра, азотно-фосфатні добрива та інші сипкі вантажі.

Можливо, підприємцям ще доведеться брати позику. Але надійного банківського партнера - ProCredit Bank - вони вже мають, тож за цим діло точно не стане.

Щодо планів на майбутнє, то тут партнери розмірковують над більшою вертикальною інтеграцією. «Тепер ми залежні від постачальників тканини: закуповуємо її в п’ятьох різних постачальників. Плануємо налагодити власне виробництво. Для цього потрібні три компоненти: поліпропіленова гранула, УФ-стабілізатор та обладнання», — каже Мусь.